Шолопати, паю, єш, гл.

1) Ѣсть зерна (объ уткать).

2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82.

3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці…. шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 508.