Шнуркувати, ку́ю, єш, гл.

1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками.

2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 507.