Шнур, ра, м.

1) Веревка. Чуб. II. 234. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі. Рудч. Ск. II. 164.

2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). Чуб. III. 176.

3) Рядъ. Сидить шнур голубців.

4) Мѣра длины: 21 сажень. Чуб. VI. 406.

5) Пуповина. Вх. Лем. 485.

6) мн. Шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. МУЕ. III. 21. Ум. Шнуро́к.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 507.