Шморгнути, гну́, не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати.

1) Дернуть.

2) Ударить.

3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Мир. ХРВ. 284. Да попівни шморгнув. О. 1862. V. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 506.