Шкурка, ки, ж.

1) Ум. отъ шкура.

2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо.

3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 503.