Шкурат, та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. Шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 503.