Шкодувати, ду́ю, єш, гл.

1) Жалѣть. Усі його…. шкодують. Мир. ХРВ. 215. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив. Черк. у.

2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують. К. Іов. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 501.