Шкандибати, ба́ю, єш, гл.

1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397.

2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 498.