Шишка, ки, ж.

1) Шишка. Ном. № 2121.

2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки. Чуб. VII. 445.

3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць. Рудч. Ск. І. 149.

4) Крышка курительной трубки. Шух. І. 276.

5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Шух. І. 274. Ум. Шишечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 497.