Шитий, а, е.

1) Прич. отъ шити. Теплий кожух, тільки шкода, не на мене шитий. Шевч. 124.

2) прил. Шитый, вышитый. Шитими рукавами помахає. Чуб. ІІІ. 190.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 497.