Широко нар.

1) Широко. Широко ступав він. Стор. МПр. 109.

2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. Широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 496.