Шестерня, ні, ж.

1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею. Шевч. 89.

2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. штаґа; части шестерни: веретено, обре́нці — круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія ці́ви. Черниг. у.

3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 493.