Шепотинник, ка, м.

1) Пришептывающій. Черк. у.

2) Наушникъ.

3) Мелкій базарный торговецъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 492.