Про УКРЛІТ.ORG

швара

Швара, ри, ж.

1) Плетеный шнурокъ. Шух. І. 225.

2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. Шух. І. 226.

3) Высокая острая трава въ полонинах. Шух. І. 211, 200. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Лукаш. 146. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять. Федьк. II. 51.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 488.

вгору