Шалька, ки, ж.

1) Чашка на вѣсахъ. мн. Шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86.

2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 483.