Чіпець, пця, м.

1) = Чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Грин. III. 548. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. Ном. заг. № 145.

2) = Чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091.

3) = Чепець 4. О. 1862. V. Кух. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 465.