Чівка, ки, ж.

1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117.

2) мн. Чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. І. 100. Ум. Чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. І. 198.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 465.