Чутний, а, е.

1) Слышный. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452.

2) Чуткій. Чутний я на ніс. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 479.