Чупрун, на, м.

1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17.

2) — зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 478.