Чумачка, ки, ж.

1) Промыселъ чумачества. Рудч. Чп. 256.

2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома. Чуб. V. 496.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 478.