Чортик, ка, м.

1) Ум. отъ чорт. Чортик сів на лаві. Грин. II. 67.

2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus. Браун. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 472.