Чорнобривець, вця, м.

1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. Н. п.

2) Раст. а) Tagetes erecta. Вх. Пч. І. 13. б) Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 138. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. Левиц. І. 23.

3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхів-горіхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спіє-спіє та й вивалиться з гнізда. Сим. 199, 200.

4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. Васильк. у. Вас. 162.

5) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. Чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик. Грин. III. 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 471.