Човптися, пуся, нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. Н. Вол. у. Ой на дворі чорна хмара в’ється, а під вікном колядник човпеться. Чуб. III. 425. Вона все човпеться коло чого небудь. Драг. 172.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 468.