Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. Слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. Ум. Чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 467.