Чмирь, рю, м.

1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172.

2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у.

3) —ря. Чумазый.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 466.