Чистина, ни, ж.

1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. Чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок.

2) Чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 464.