Чистий, а, е.

1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. Н. п.

2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск.

3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. Посл.

4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. І. 75. Маркев. 4. Ум. Чистенький, чистесенький. Рудч. Ск. І. 10. Чистюнький. Фр. (Желех.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 464.