Четверть, ти, ж.

1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п’яти четвертей снігу. О. 1862. IV. 92.

2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці. Грин. І. 110.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 460.