Черінь, ня, м. и ж.

1) Подъ печи. Рудч. Ск. І. 134. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.… Мнж. 117.

2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Вас. 194. Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. Козелец. у.

3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. Вас. 180.

4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. Надибала цілу черінь грибів. Борз. у.

5) Черінем сіли. Въ кружокъ сѣли? Ном. № 14030. Чумаки сіли черінем полуднати. (К. 11. Михальчукъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 457.