Черчик, ка, м.
1) Ум. отъ чернець = =(ченчик. Ой ти, сестро, здорова будь, а я іду в божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати. Чуб. V. 921.
2) Ум. отъ черець 3) = =(червець 5. Ой спала під черчиком зелененьким. Чуб. III. 203.
4) Рыба Phoxinus rivularis. Вх. Пч. II. 20.
5) = Червець 4. Маркев. 141.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 459.