Черевичок, чка, м.

1) Ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16.

2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. І. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. в) — божої матері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. І. 125.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 455.