Череватий, а, е.

1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240.

2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 454.