Чемер, ра, м.

1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер. Борз. у.

2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Ном. № 12140. См. Чемі́р.

3) Болѣзнь лошадей. Чуб. І. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 450.