Челяда, ди, ж. = Челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Мил. 115. Ум. Челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема. Грин. III. 541.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 450.