Чевріти, рію, єш, гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 449.