Чарівниця, ці, ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. Ум. Чарівни́чка, чарівниченька. Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко. Чуб. V. 351. Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько. Чуб. V. 75.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 445.