Ціпов’яз, за, м.

1) Дѣлающій цѣпы.

2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 434.