Цілком нар.

1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у.

2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у.

3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 432.