Цяпати, паю, єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, ну, неш, гл.

1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор.

2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала. Грин. ІІІ. 229.

3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане. Kolb. І. 96.

4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях.

5) = Цв’якати. Вх. Лем. 481.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 440.