Цокотуха, хи, ж.

1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у.

2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 436.