Цнотливо нар.

1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177.

2) Цѣломудренно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 435.