Цирка, ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. І. 155, 156. См. Ціркованик. Ум. Ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 430.