Цибух, ха, м.

1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. ІІІ. 288.

2) Черенокъ винограда, чубукъ. цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. Цибушо́к. Шух. І. 284.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 428.