Цвіцькувати, кую, єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 426.