Цвікати, каю, єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 424.