Цап, па, м.

1) Козелъ. Ном. № 13428. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. Ном. № 959.

2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи.

3) Ца́па стати. Стать на дыбы. Ном. № 3393. Ум. Цапок, цапо́чок, ласк. Цапусенька. Ув. Цап’юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. Грин. ІІІ. 553.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 422.