Хустка, ки, ж.
1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном.
2) мн. = Заручини. МУЕ. ІІІ. 74. Ум. Хустонька, хусточка. Хустоньку пери. Грин. ІІІ. 551.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 420.