Худорба, би, ж.

1) Худоба.

2) Худое животное. Мнж. 22.

3) Бѣдность, нищета.

4) соб.: бѣдняки. Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі. Ном. № 2336.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 419.