Хрокати, каю, єш, гл.

1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче! Харьк.

2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 415.