Хомут, та, м.

1) = Хамут.

2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Радом. у. Ум. Хомутець.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 409.